Вас вітає редколегія часопису "Вчора . Сьогодні . Завтра" Підгайцівського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія". Тут ви зможете ознайомитись із роботою клубу журналістики, також переглянути випуски журналу та фотогалерею. Сподіваємось, вам у нас сподобається.
Часто кажуть, що сучасна молодь досить безініціативна і не відповідальна, її не приваблює жодна робота у шкільних гуртках, клубах, секціях - це неправда. Інтерес людини забезпечує атмосфера нового колективу, ідея роботи та її напрямок, мета, задля якої вона працює. Тому, коли організатори того чи іншого шкільного проекту продумали до дрібниць його зародження та розвиток, можна сміливо приступати до формування команди, яка буде втілювати всі ідеї та мрії в реальність. Так склалось і в нас.
Ідея створення шкільної преси виникла досить давно. Ми працюємо з вересня 2012 року, досвід роботи ще невеликий, хоча ми наближаємо до першого п’ятилітнього ювілею На початку нашої діяльності ми спробували різноманітні варіанти випуску газети, (яка напочатках нагадувала інфомаційну листівку), тоді ми приступили до розробки свіжої, незвичної ідеї - створення шкільного журналу, і вона виявилась вдалою. Перша назва журналу «Шкільний вісник».
Хоча формат газети ми зберегли, для молодших школярів є газета «Шкільний вісник»
Ми були дуже задоволені, відкривши для себе новий напрямок роботи, адже до цього звичним в українських школах було видання настінної, а з часом і друкованої газети, а не видання такого формату, як журнал. Перед нами постало, дійсно, чимало проблем щодо структури та правильного оформлення видання, але ми не відступали, вперто долали втому, страх, невпевненість, і досягли, як гадаємо, непоганих результатів.
Наша редколегія складається із багатьох людей, як учнів так і учителів, яким стало цікаво випробувати власні сили у новому для себе напрямку роботи. В нашій роботі було все: і сльози, і розчарування, і радість, піднесення, впевненість. Коли людина ставить перед собою мету, то варто пам’ятати, що шлях до неї завжди не легкий, і ми в цьому переконувались не раз. Та з часом ми ставали досвідченішими, мудрішими, розважливішими та компетентнішими. Проблеми, які почали виникати, ми вирішували із легкістю, бо аналізували результат власної напруженої, але такої цікавої праці. Для багатьох членів гуртка журнал дав можливість реалізувати себе, розкрити свій прихований потенціал, показати себе із зовсім іншої сторони.
Завдяки невимушеній, затишній атмосфері роботи ми завжди відчуваємо себе комфортно у спілкуванні один з одним. У вчителів та учнів у неформальній обстановці виникає чимало спільних захоплень та ідей. Можна із впевненістю сказати, що робота над кожним номером журналу зближує всіх «гуртківців», приносить незабутній досвід, неповторні враження і гарний результат. Найважливіше, що наш журнал читають наші однолітки, зібраний нами матеріал використовують учителі на виховних годинах, один із номерів журналу, а саме журнал №4, знаходиться у музеї історії шкіл області.
Ми радіємо від своєї творчості, даруємо свій позитив людям. «Віддай людині крихітку себе – тоді душа наповнюється світлом», - ці слова Ліни Костенко стали нашим кредо.
Немає коментарів:
Дописати коментар